Новини
03.07.2020

Заява адвоката щодо підозри Злочевському М.В.

У відповідь на повідомлення прес-служб Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) від 01.07.2020 про оголошення підозри Злочевському М.В. заявляю, що до цього часу жодного повідомлення про підозру моєму клієнту у визначеному Законом порядку не надходило.

Інформація НАБУ та САП про надсилання тексту підозри засобами телефонного зв’язку або ж іншими інноваційними методами, не відповідає дійсності та не узгоджується з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Той факт, що Злочевський М.В. протягом останніх років постійно проживає за межами України, вимагає від органу досудового розслідування здійснення повідомлення про підозру лише в порядку міжнародно-правової допомоги.
Таким чином, якщо орган досудового розслідування вважає за необхідне офіційно звинуватити Злочевського М.В. в порушенні будь-яких законів України, то для початку детективам НАБУ та прокурорам САП варто було б самим дотриматися законів процесуальних.

Разом з тим безпідставне поширення відомостей про те, що мій клієнт був єдиною зацікавленою особою у закритті кримінального провадження в так званій «справі Курченка», є інформаційною спекуляцією, оскільки в ній фігурує понад 100 осіб з процесуальним статусом підозрюваних та обвинувачених, а прізвище Злочевського М.В. було штучно вмонтовано у цю справу силами одіозного прокурора Кулика К.Г. для створення відповідного політико-інформаційного приводу.

За будь-яких обставин, абсолютно всі голослівні повідомлення, припущення та різного роду інсинуації навколо прізвища Злочевського М.В. аж ніяк не сприятиме об’єктивному і неупередженому розслідуванню, тому просив би НАБУ і САП діяти виключно у передбачений законом спосіб і не виходити за межі наданих повноважень.

Адвокат
Петро Бойко

Заява адвоката щодо підозри Злочевському М.В.

13.11.2019
Суд визнав порушеною презумпцію невинуватості та заборонив використовувати ім’я нашого клієнта при поширенні інформації про кримінальні провадження відносно нього.

Тривалий час державні органи та інші особи грубо порушували конституційно закріплену презумпція невинуватості, чим штучно формували негативну репутацію невинуватої особи заздалегідь до постановлення вироку.
Адвокатам нашої фірми нарешті вдалось зломити складену практику поширення інформації про підозрювану та обвинувачену особу та вперше в судовій практиці визнати незаконними дії органу досудового розслідування щодо поширення імені клієнта в контексті інформації про кримінальні провадження відносно нього.

Над справою працювали Старший партнер, адвокат Петро Бойко та адвокат Ганна Палагицька.

Інформація про правову позицію Верховного Суду в цій справі міститься на офіційному сайті Верховного Суду за посиланням https://court.gov.ua/press/news/823807/

В повідомлені зазначено:
«Обнародування імені учасника кримінального провадження до постановлення вироку щодо нього є протизаконним – КЦС ВС
Позивач просив суд зобов’язати Національне антикорупційне бюро України видалити з офіційного сайту бюро та заборонити публікувати інформацію про кримінальні провадження із зазначенням його імені без вироку суду.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, мотивуючи рішення тим, що позивач є публічною особою. Спірна стаття містить відомості, які становлять предмет значного суспільного інтересу.
Апеляційний суд частково задовольнив позов і зобов’язав НАБУ видалити спірну статтю з сайту. Суд зазначив, що з урахуванням відсутності обвинувального вироку стосовно позивача НАБУ порушило його немайнове право на використання свого імені.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду залишив касаційну скаргу НАБУ без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін з огляду на таке.
Частиною 4 ст. 296 ЦК України передбачено, що ім’я особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідач у касаційній скарзі послався на ст. 29 Закону України «Про інформацію», якою передбачено, що інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.
Колегія суддів зазначила, що наявність суспільного інтересу не виключає необхідності дотримання положення ч. 4 ст. 296 ЦК України, адже цивільним законодавством встановлено заборону не на поширення інформації про кримінальні провадження, яка може бути предметом суспільного інтересу, а саме на використання імені обвинуваченої особи до набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї при поширенні цієї інформації. До того ж ч. 7 ст. 296 ЦК України передбачає можливість використання початкової літери прізвища особи у ЗМІ, літературних творах, і це не є порушенням її права.
Крім того, з огляду на положення ст. 32 Конституції України необхідно розрізняти справи про захист гідності, честі чи ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації (права на відповідь) та справи про захист інших особистих немайнових прав, зокрема перелічених у ст. 270 ЦК України, порушених у зв’язку з поширенням про особу інформації, недоторканність якої спеціально охороняється Конституцією та законами України і поширення якої може завдати моральну шкоду навіть у випадку, якщо така інформація відповідає дійсності та не порочить гідності, честі чи ділової репутації.
З текстом постанови КЦС ВС від 31 жовтня 2019 року у справі
№ 760/20787/18 (провадження № 61-11241св19) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/85467402.»